Консультація

Контроль термінів придатності на складі: як не списувати товар тоннами

Управління запасами

Поки склад відвантажує нові поставки, попередня партія може тижнями залишатися в глибині стелажа. Щоб запобігти втратам, працівники мають розуміти, що таке термін придатності та бачити кінцеві дати кожної партії. Для цього контроль починають із приймання й пов’язують із розміщенням, комплектацією замовлень і плануванням закупівель.

Чому товар псується на складі: чотири причини зайвих списань

Термін придатності – це період, протягом якого товар зберігає визначені властивості за встановлених виробником умов. Порушення температурного режиму або пошкодження упаковки може зіпсувати продукцію ще до кінцевої дати. Проте навіть за належного зберігання склад втрачає товар через чотири організаційні помилки:

1. Видача без перевірки дат. Комірник бере найближчу палету, тому партія з меншим залишковим часом зберігання стоїть недоторканою. Нова поставка поступово перекриває доступ до неї.

2. Терміни не видно в обліку. Програма відображає загальний залишок товару без деталізації за партіями. Дату працівник знаходить лише на упаковці, коли вже комплектує замовлення.

3. Залежані залишки не переглядають. Закупівельник замовляє звичний обсяг, хоча попит знизився. Запас накопичується, а наближення терміну придатності помічають після чергового поповнення.

4. блік розходиться зі складом. Працівники переміщують коробки без реєстрації або плутають партії. За документами потрібного товару немає, тому підприємство купує ще, залишаючи наявний запас старіти.

FEFO проти FIFO і LIFO: що видавати першим

За FIFO першою видають партію, яка надійшла на склад найраніше. LIFO встановлює зворотний порядок – спочатку видають останнє надходження. FEFO орієнтується на найближчу кінцеву дату придатності, тому дата поставки відходить на другий план. Тут ідеться про фізичний рух товару; метод оцінки його вартості бухгалтерія визначає окремо відповідно до облікової політики.

Наприклад, учора склад отримав товар, придатний ще 20 днів, а сьогодні – партію, якій залишилося 10. За FIFO працівник спочатку візьме вчорашнє надходження, за FEFO – сьогоднішнє. Друга послідовність залишає більше часу для реалізації обох партій.

FEFO застосовують лише до продукції, яку ще можна видавати: прострочення або заборона через якість виключають партію з відбору. Для запасів з обмеженим строком придатності застосовують FEFO – першими відбирають дозволені до видачі партії з найближчою кінцевою датою:

МетодЩо видають першимКоли доречний
FIFOНайраніше надходженняДля ротації запасів, коли черговість поставок відповідає черговості використання
LIFOОстаннє надходженняДля штабельованих чи насипних матеріалів без ризику прострочення, коли доступ відкритий з одного боку
FEFOПартію з найближчою кінцевою датоюДля продукції з обмеженим терміном придатності це дозволяє дотримуватися правильної черговості відвантаження, навіть коли поставки надходять не за порядком дат.

Як склад може бачити терміни придатності в реальному часі

Для контролю потрібні залишки за конкретними партіями, їхні дати, адреси зберігання та потреба у видачі. Ці дані поєднує рішення для закупівель і складу, яке охоплює планування потреб, рух запасів і складські операції. Відповідальний працівник зіставляє кількість товару з попитом до закінчення терміну придатності та визначає надлишок.

Наприклад, якщо до граничної дати залишилося 10 днів, а запасу вистачає на місяць продажів, частина партії ризикує залишитися на складі. Підприємство може переглянути наступну закупівлю, погодити повернення постачальнику або перемістити товар до точки з підтвердженим попитом. Усі дії планують до завершення дозволеного періоду реалізації.

Система управління складом WMS у складі ERP підтримує правила розміщення за датами, температурою, вагою та характеристиками продукції. Комірник отримує завдання на відповідну комірку, а під час внутрішнього переміщення зберігає зв’язок товару з партією: 

•  Черговість видачі визначають за найближчою датою закінчення терміну придатності;

•  Температурні вимоги – у виборі зони;

•  Вагові обмеження – у допустимому навантаженні на місце зберігання.

Коли закупівлі, склад і продажі поєднує загальна система обліку, підрозділи працюють із пов’язаними даними про потреби, залишки й замовлення. Таке управління запасами потребує реєстрації операцій у момент виконання: товар, який фізично перемістили без запису, система не знайде за новою адресою. Тому роботу в реальному часі підтримують і програмні інструменти, і дисципліна працівників.

Інвентаризація і ТСД: як знаходити розбіжності

Навіть за партійного обліку склад потребує перевірки фактичних залишків. Термінал збору даних (ТСД) допомагає ідентифікувати комірку й товар за допомогою сканування, після чого працівник фіксує перераховану кількість. Саме сканування звичайного товарного штрих-коду не гарантує визначення партії та дати: для цього потрібне відповідне маркування або додатковий вибір даних.

Якщо перевірка виявила нестачу, спочатку потрібно з’ясувати, чи немає незареєстрованого переміщення, іншої одиниці виміру або помилки партії. Підганяти кількість під програму без перевірки причини не можна. Для перевірки залишків у WMS передбачені різні сценарії:

1. Повна. На час підрахунку всіх залишків складські операції можуть бути тимчасово зупинені. Це усуває зміну кількості між перевіркою та звірянням.

2. Вибіркова. Перераховують визначену зону або продукцію.

3. Циклічна. Зони чи групи запасів перевіряють почергово за графіком. Частоту встановлюють за ризиком помилок і швидкістю руху.

4. За подією. Перевірку призначають після виявлення відхилення або за розпорядженням. Вона доповнює планові перевірки, коли проблему потрібно з’ясувати відразу.

Як не допустити відвантаження простроченого товару клієнту

На складі готової продукції контроль має охоплювати відбір і фактичну видачу. WMS у складі ERP підтримує автоматичне блокування видачі прострочених запасів готової продукції. Під час запуску потрібно перевірити цей сценарій на тестовій партії та переконатися, що заборона діє під час оформлення відвантаження. Окремо тестують оформлення повернення простроченої партії, перевіряючи, чи зберігається заборона її подальшої видачі.

Для замовлень також важливий залишковий час до кінцевої дати. Якщо покупець приймає продукцію щонайменше з тридцятьма днями придатності, партія з двадцятьма днями не відповідає його умовам, хоча ще не прострочена. Такі вимоги фіксують у договорі й окремо перевіряють під час комплектації з урахуванням доставки.

Важливу роль також відіграє взаємодія з відділом продажів. Якщо інформація про залишки, резерви та склади присутня в рішенні для продажів, менеджери використовують актуальні дані про залишки й перевіряють доступність товару перед підтвердженням замовлення. Система продажів також може працювати зі складом готової продукції та запасами в межах єдиного процесу.

Якщо під час відбору працівник знаходить протермінований товар, він припиняє комплектацію цієї партії та відокремлює її від доступної продукції. Фізичне відокремлення доповнює блокування в обліку й запобігає випадковому відвантаженню.

Як діяти, якщо списання товару вже неминуче

Коли продукція втратила придатність, підприємство має підтвердити кількість втрат, оформити операцію та визначити подальше поводження з товаром. Причину слід зафіксувати окремо: надлишкова закупівля, порушення зберігання й помилка відбору потребують різних змін у роботі:

1. Відокремити партію, позначити її статус і закрити доступ до звичайного відвантаження.

2. Перевірити кількість, кінцеві дати та стан продукції.

3. Оформити акт списання з реквізитами первинного документа. 

4. Передати документи бухгалтерії для відображення втрат і перевірки податкових наслідків.

5. Перевірити причину списання й змінити правило закупівлі, розміщення або видачі.

Підсумок: що змінити на складі в першу чергу

Починати варто з товарної групи, яка вже створює найбільші втрати, і перевірити весь її шлях від приймання до видачі. Після цього можна поширювати перевірені правила на інші позиції, послідовно виконавши чотири кроки:

1. Звірити залишки та кінцеві дати кожної партії вибраної групи.

2. Встановити FEFO і перевірити блокування прострочених запасів.

3. Призначити відповідальних за перегляд ризикових залишків і рішення щодо них.

4. Погоджувати наступні закупівлі після перевірки наявного придатного запасу.

Часті запитання про контроль термінів придатності

Що робити, якщо фактичні залишки на складі не відповідають даним обліку?
Перерахувати спірні позиції за адресами й партіями, перевірити незареєстровані переміщення та одиниці виміру. Після з’ясування причини оформити результати перевірки й виправити облік на підставі документів.
Які дані потрібні системі для контролю терміну придатності?
Потрібні код товару, номер партії, кінцева дата, кількість, одиниця виміру, адреса та статус запасу. Якщо придатність визначають від дати виробництва, потрібні ця дата й встановлена тривалість. Додатково фіксують умови зберігання та вимоги покупців до залишкової придатності. Для харчових продуктів потрібно розрізняти мінімальний термін придатності «краще спожити до» та дату «вжити до» для продукції, яка швидко псується.
Як планувати закупівлі з урахуванням залишків і термінів придатності?
Зіставляти попит на наступне постачання з придатним залишком, резервами та вже замовленими поставками. Окремо перевіряти, яку частину наявних партій підприємство встигне використати або продати до кінцевої дати. Закупівля має покривати підтверджену потребу й обґрунтований страховий запас.
Як знайти товар, який надто довго лежить на складі?
Переглянути віковий склад запасів, дати надходження та останньої видачі. Потім зіставити залишок із продажами та часом до закінчення придатності. Внутрішнє переміщення між комірками не підтверджує попиту, тому його потрібно відокремлювати від реалізації або використання у виробництві.
Що таке адресне зберігання?
Це облік товару за конкретними місцями: зона, ряд, стелаж, рівень і комірка. Адреса пов’язує фізичне розташування з обліком партії. Після переміщення працівник реєструє нове місце, тому наступне завдання на відбір веде до потрібного запасу.
Що робити з товаром, у якого вийшов термін?
Прострочений товар відокремлюють і припиняють його реалізацію. Якщо партію не повертають постачальнику за погодженими умовами, оформлюють списання з обліку. Подальше оброблення чи знищення продукції організовують за правилами для її категорії.